Застосування РРО у 2022 році: кого це стосується

Дата: 22.02.2022 10:24

Кількість переглядів: 231

З 1 січня 2022 року всі фізичні особи – підприємці, крім єдинників першої групи, повинні застосовувати РРО, якщо вони отримують платежі готівкою або платіжними картками.

Застосування РРО підприємствами і ФОП регулюється Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі – Закон про РРО).
Податковий кодекс не регулює питання щодо РРО, крім одного моменту: він звільняє від РРО ФОП – платників єдиного податку першої групи. Решта платників податків повинні застосовувати РРО відповідно до вимог «профільного» Закону про РРО.

Щоб з’ясувати, чи потрібен вам РРО, треба визначити, чи здійснюєте ви такі операції, які реєструються через цей пристрій. Такі операції називаються розрахунковими.
Якщо ви здійснюєте розрахункові операції, вам потрібно їх реєструвати через РРО. Власне, тому абревіатура РРО так і розшифровується – реєстратор розрахункових операцій.
Є у вас розрахункові операції – отже, потрібно їх реєструвати через реєстратор.
Немає у вас розрахункових операцій – значить, реєструвати вам нічого не потрібно і відповідно реєстратор вам не потрібен. Вам не потрібно його купувати та реєструвати.

Що таке розрахункова операція?

Поняття розрахункової операції визначене у ст. 2 Закону про РРО. Це «приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця».
Розрахункові операції бувають готівковими та безготівковими.
Готівкові розрахункові операції – це коли продавець приймає готівку від покупця. Готівка – це грошові знаки національної валюти України – банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам’ятні монети, які є платіжними засобами (п. 3 Положення №148 та ст. 3 Закону №2346). Тобто готівкова операція – це виключно приймання від покупців банкнот та монет, а також повернення покупцям коштів також у готівковій формі – банкнотами та монетами.
Карткові платежі від покупців та повернення коштів покупцям на картки не «прирівнюються» до готівкових операцій. Вони просто ними не є.
З готівковими розрахунковими операціями, як правило, проблем немає. Всі розуміють, що якщо ти приймаєш готівку, ти повинен застосовувати РРО. Дещо складніше розібратися з безготівковими операціями, які підлягають реєстрації через РРО.

Безготівкові розрахункові операції – це приймання від покупців платіжних карток, платіжних чеків, жетонів. Платіжні чеки та жетони на практиці застосовуються рідко. Майже завжди безготівкова розрахункова операція – це приймання карткових платежів від покупців. Зворотна операція з повернення покупцю коштів на картку також є безготівковою розрахунковою операцією і теж реєструється через РРО. Готівка тут вже участі не бере, продавець отримує безготівкові надходження на свій рахунок з карток покупців.
Але напряму з картки покупця продавець не може «стягнути» кошти, для цього йому потрібен посередник між ним та покупцем, який називається «еквайр». Еквайр надає послугу технологічного та інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням платіжних карток. Тобто саме еквайр дає команду банку покупця списати з його картки суму, що належить продавцю за проданий товар чи надану послугу. Далі еквайр збирає до купи всі такі операції за день та надсилає продавцю зібрані кошти, вираховуючи з них свою комісію.
Щоб користуватися послугами еквайра і приймати від покупців платіжні картки, продавець повинен укласти договір з еквайром.
Найчастіше ФОПи користуються двома видами еквайрингу:

• приймання платіжних карток у точці продажу товарів чи послуг;
• приймання оплат від клієнтів на сайті через платіжний віджет.

У першому випадку потрібно укласти договір з банком-еквайром і встановити в точці продажу POS-термінал, через який покупці будуть проводити оплати картками.
У другому випадку теж потрібно укласти договір з еквайром (тут еквайром може бути і не банк, а платіжна система), встановити у себе на сайті платіжний віджет, через який покупці зможуть робити оплати зі своїх карток. Платіжний віджет на сайті є повною аналогією POS-термінала на торговій точці.
Отже, робимо висновок: безготівкові розрахункові операції – це виключно операції за участю еквайра, коли продавець уклав з ним договір еквайрингу. Всі інші безготівкові надходження на рахунок продавця, які проходять без участі еквайра, – це не розрахункові операції і через РРО не реєструються.
Наведемо кілька прикладів операцій, які реєструються операції через РРО або ні:

• приймання платіжних карток через POS-термінал у магазині – так;
• приймання оплат через платіжний віджет на сайті – так;
• виставили покупцю рахунок з реквізитами продавця (найменування, код отримувача та номер рахунку в форматі IBAN), який він оплатив через касу банку – ні;
• виставили покупцю рахунок з реквізитами, який він оплатив через термінал самообслуговування банку – ні;
• виставили покупцю рахунок з реквізитами, який він оплатив через термінал самообслуговування банку – ні;
• виставили покупцю рахунок з реквізитами, який він оплатив зі свого рахунку – ні.

Як відрізнити безготівкову еквайрингову операцію (потрібен РРО) від інших безготівкових платежів (не потрібен РРО)? Дуже просто – еквайрингові операції виникають тільки після укладення договору з еквайром і кошти надходять від еквайра.
Всі платежі, що надійшли від еквайра за день, слід зареєструвати через РРО. Як правило, еквайр надає розшифровку отриманих платежів від покупців, за якою можна пробити чеки в РРО на кожний такий платіж.
Отже, з операціями розібралися. Якщо у вас немає розрахункових операцій, РРО вам не потрібен і всі РРОшні проблеми вас не обходять.
Якщо ж розрахункові операції у вас є, тоді йдемо далі.

Кому можна не застосовувати РРО

З 1 січня 2022 року без РРО зможуть працювати тільки фізособи-підприємці – платники єдиного податку першої групи – так говорить п. 296.10 ПКУ.

Перша група – це ті ФОП, які:

• не мають найманих працівників,
• здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках
• та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню;
• обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. За проєктом Держбюджету на 2022 рік, мінімальна зарплата на 1 січня 2022 року планується в розмірі 6500 грн. Отже, річний ліміт доходу в 2022 році буде 1085000 грн. У 2021 році цей ліміт становив 100200 грн.

Це написано у пп. 1 п. 291.4 ПКУ.
Тобто ФОП-єдинник першої групи має працювати сам на себе, без найманих працівників. Він може тільки торгувати товарами вроздріб на ринках та/або надавати побутові послуги населенню. Перелік побутових послуг населенню, які може надавати ФОП першої групи, включає 40 видів побутових послуг, наведений в п. 291.7 ПКУ і є вичерпним.
Якщо ви є ФОП на єдиному податку першої групи, вам РРО не потрібен.
Якщо ж ви не належите до цієї групи, йдемо далі.

З 1 січня 2022 року всі фізичні особи – підприємці, крім єдинників першої групи, повинні застосовувати РРО. А саме:

• Всі ФОП-єдинники другої, третьої та четвертої групи;
• Всі ФОП на загальній системі оподаткування.

З 2022 року вже не буде обсягу доходу, в межах якого РРО не потрібен. Якщо ти ФОП-єдинник не першої групи, ти з першої отриманої гривні повинен застосовувати РРО.
Повторюємо, РРО потрібен тільки в разі наявності розрахункових операцій. Якщо ФОП всі платежі отримує напряму від покупців на свій рахунок у банку, РРО йому не потрібен.
Невже в 2022 році все буде так суворо? Не зовсім. Є певні операції та види діяльності, які не потребують застосування РРО при проведенні розрахункових операцій,  і ці правила зберігаються в 2022 році.

Які операції та види діяльності звільнені від РРО?

Якщо ви зобов’язані застосовувати РРО, тобто ви здійснюєте розрахункові операції і не належите до платників єдиного податку першої групи, є такі види діяльності або окремі операції, які звільнені від застосування РРО.
Наприклад, ви можете бути ФОП-єдинник третьої групи, який торгує, приміром, продуктами на ринку за готівку, і в цьому разі вам на ринку РРО не потрібний. А от якщо у вас є власний магазин, і ви там торгуєте такими самими продуктами – то РРО вже потрібний, бо це торгівля не на ринку, а в магазині.
Перелік таких ситуацій містить ст. 9 Закону про РРО. Процитуємо та прокоментуємо деякі з них, які будуть цікаві для підприємців. Отже, РРО не застосовується:

• при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання. Нажаль, для фізосіб-підприємців ця норма не працює, вона призначена лише для юридичних осіб.
• при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до Податкового кодексу України. Цей пункт ст. 9 Закону про РРО відсилає нас до п. 296.10 ПКУ, який звільняє від РРО платників єдиного податку першої групи.
• при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) за готівкові кошти на ринках. Цей пункт звільняє від РРО тих ФОП, які торгують за готівку на ринках товарами, які не в цьому пункті не зазначені. При цьому не має значення система оподаткування ФОП та його група платників єдиного податку;
• при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену. Якщо ФОП веде таку діяльність, вона не потребує застосування РРО.
• при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу. Тут все ясно без коментарів.
• при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. Тут мається на увазі ситуація, коли ФОП надає виключно послуги та отримує оплату за них виключно дистанційно, тобто готівка та POS-термінали не застосовуються. При цьому можна застосовувати інтернет-еквайринг, тобто платіжний віджет на сайті. Прикладом такої діяльності може бути приймання оплати на сайті за послуги таксі, за надання доступу до навчальних матеріалів, вебінарів, за консультації тощо.

Крім ст. 9 Закону про РРО, є ще Перелік № 1336, затверджений постановою Кабміну від 23 серпня 2000 р., який визначає «окремі форми та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій».
Ми не будемо занурюватися в аналіз цього переліку, а лише зауважимо, що там перелічені види діяльності, за яких можна не застосовувати РРО, але замість нього обов’язково повинні бути розрахункові квитанції та книги обліку розрахункових операцій, які теж повинні бути зареєстровані в податковій.

І наостанок нагадаємо, що РРО вже можуть бути не тільки апаратними, але й програмними. Програмний РРО – це додаток для смартфона, планшета, комп’ютера, який дозволяє сформувати чек – розрахунковий документ. Є безкоштовні програмні РРО, які надаються податковою.
Платники податків можуть використовувати і будь-які платні програмні РРО, які є на ринку.
 

« повернутися