Підробіток для неповнолітніх: прийняття на роботу та його особливості
Наближається календарне літо. Чимало учнівської та студентської молоді, у т.ч. ті, які не досягли повноліття, замислюються над питанням, де підзаробити під час літніх канікул, аби стати фінансово незалежними.
Водночас, роботодавці залюбки приймають на роботу неповнолітніх, які погоджуються на запропоновану винагороду за свою працю та досить необізнані з особливостями трудових відносин, передбаченими нормами Кодексу законів про працю України.
Тож, як неповнолітнім, перш ніж розпочати пошуки роботи, так і роботодавцям, перш ніж оформити на роботу, корисно було б ознайомитися з низкою положень Кодексу законів про працю України та деяких інших нормативно-правових актів, присвячених врегулюванню трудових правовідносин з неповнолітніми.
Неповнолітні відповідно до статті 187 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) – особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.
За загальним правилом, що міститься у частині першій статті 188 КЗпП, допускається приймати на роботу лише неповнолітніх осіб, які вже досягли 16 років. Щоправда, як виняток, за згодою одного з батьків або особи, що його замінює (усиновлювача чи піклувальника), можна приймати на роботу й осіб, які досягли 15 років.
Також допускається приймати на роботу осіб, яким виповнилося 14 років. Але це, виходячи зі змісту частини третьої статті 188 КЗпП, можливо, якщо додержуватися таких умов:
- прийняттю на роботу у вказаному віці підлягають лише учні загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних та середніх спеціальних навчальних закладів;
- такі особи можуть виконувати тільки легку роботу, яка не заподіює шкоди їхньому здоров’ю;
- їхня робота не повинна порушувати процес навчання та має виконуватися винятково у вільний від навчання час (наприклад, під час літніх канікул);
- потрібна згода одного з батьків (або особи, що їх замінює - усиновлювача чи опікуна).
Крім того, усіх неповнолітніх осіб приймають на роботу лише після попереднього медичного огляду.
- Чи є обмеження щодо застосування праці неповнолітніх?
Є. Зокрема, особи, яким не виповнилося 18 років, не можуть працювати на виробництвах чи роботах, пов’язаних із виготовленням, зберіганням, транспортуванням і застосуванням вибухонебезпечних речовин чи отрутохімікатів; займатися торгівлею або зберіганням лікеро-горілчаної продукції; працювати водіями автомобілів тощо.
Також у зв’язку з особливостями фізичного розвитку підлітків забороняється залучати осіб, котрим не виповнилося 18 років, до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Окрім цього, забороняється залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.
І головне: неповнолітнім треба заздалегідь дбати про свою правову захищеність — укласти з роботодавцем під час прийняття на роботу письмовий трудовий договір (відповідно до пункту 5 частини першої статті 24 КЗпП), з чітким визначенням місця роботи, трудової функції, розміру та термінів видачі заробітної плати, режиму праці та відпочинку.
Які пільги мають неповнолітні щодо робочого часу, заробітної плати та надання відпусток?
Для всіх працівників, які ще не досягли вісімнадцяти років, чинним законодавством встановлено скорочену тривалість робочого часу. Так, якщо для дорослих працівників нормальна тривалість робочого часу відповідно до ч. 1 ст. 50 КЗпП становить 40 годин на тиждень, то підлітки віком до шістнадцяти років не повинні працювати більше 24 години на тиждень, а працівники віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років – 36 годин на тиждень (п. 1 ч. 1 ст. 51 КЗпП). Водночас, заробітна плата неповнолітнім працівникам при скороченій тривалості їх робочого часу виплачується в такому ж розмірі, як і працівникам відповідних категорій, які працюють у звичайному (повному) режимі робочого часу. Тобто працівники-підлітки хоч і працюють, порівняно з дорослими, протягом меншого проміжку часу, але мають право на оплату своєї праці у розмірі повної тарифної ставки, повного окладу.
Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини вищевказаної максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку, тобто 12 годинам на тиждень – для осіб у віці до шістнадцяти років, або 18 годинам на тиждень – для осіб у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років.
Щодо щорічних відпусток, то відповідно до ст. 195 КЗпП вони надаються неповнолітнім працівникам у зручний для них час. Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації. Тривалість же щорічної відпустки згідно з ч. 2 ст. 75 КЗпП та ч. 8 ст. 6 Закону України «Про відпустки» становить для неповнолітніх працівників тридцять один календарний день.
Ткаченко Світлана, провідний юрисконсульт юридичного відділу обласного центру зайнятості
