Роботодавцям на замітку
Про добір працівників
Відповідно до статті 50 Закону України “Про зайнятість населення” роботодавці мають право проводити добір працівників безпосередньо або через суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні (приватні агентства зайнятості), чи державну службу зайнятості. При цьому роботодавці:
не мають права застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин;
повинні дотримуватись квоти для працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню;
мають право:
- застосовувати працю іноземців та осіб без громадянства в порядку, визначеному законом;
- одержувати від центрів зайнятості компенсації (при працевлаштуванні громадян на нові робочі місця) у розмірах і порядку, що встановлені законодавством;
- одержувати від державної служби зайнятості безоплатно інформацію про пропонування робочої сили, послуги з добору і направлення на працевлаштування незайнятого населення;
- організовувати та проводити роботи тимчасового характеру.
При доборі працівників роботодавці:
мають право проводити співбесіди з кандидатами на працевлаштування з метою визначення відповідності їх професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам;
не повинні висувати будь-які вимоги дискримінаційного характеру в оголошеннях (рекламі) про роботу, а також вимагати від осіб, які шукають роботу, подання відомостей про особисте життя.
Інформація про попит на робочу силу (вакансії) подається роботодавцем до центру зайнятості відповідно до вимог Порядку подання форми звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)”, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 (в редакції наказу від 05.12.2016 № 1476), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.2016 за № 1726/29856, за формою звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)”, затвердженою вказаним наказом.
Про порядок подання інформації про попит на робочу силу (вакансії)
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України “Про зайнятість населення” роботодавці зобов’язані своєчасно та в повному обсязі подавати територіальним органам державної служби зайнятості інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
Інформація про такий попит подається до місцевих центрів зайнятості відповідно до вимог Порядку подання форми звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)”, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 (в редакції наказу від 05.12.2016 № 1476), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.2016 за № 1726/29856, за формою звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)”, затвердженою вказаним наказом.
Форма звітності № 3-ПН складається з двох розділів.
Перший розділ містить основні дані про всі наявні у роботодавця вакансії (назви професій (посад), кількість вакансій, розмір заробітної плати, місце проведення робіт) та примітку про наявність коментарів у другому розділі.
Другий розділ форми звітності № 3-ПН заповнюється відносно вакансій (окремо щодо кожної), щодо яких наявна вказана примітка. У розділі зазначається інформації про:
завдання, обов’язки, описи робіт, які має виконувати працівник на робочому місці;
режим, характер роботи, умови праці;
освітній та освітньо-кваліфікаційний рівні;
необхідний стаж роботи (у роках) для претендента на професію (посаду);
вимоги роботодавця щодо додаткових умінь, знань та навичок працівника.
Про строки подання інформації про попит на робочу силу
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України “Про зайнятість населення” роботодавці зобов’язані своєчасно та в повному обсязі подавати територіальним органам державної служби зайнятості інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
Пунктом 5 розділу I Порядку подання форми звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)”, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 (в редакції наказу від 05.12.2016 № 1476), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.2016 за № 1726/29856, визначено, що форма звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)” подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочих дні з дати відкриття вакансії.
Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Про особливості заповнення форми звітності про вакансії щодо визначення розміру заробітної плати
При поданні до державної служби зайнятості форми звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)” у першому її розділі (графа 3) має бути вказано розмір заробітної плати, включаючи додаткові матеріальні заохочення, для конкретної вакансії.
Визначаючи розмір заробітної плати, роботодавцям слід враховувати наступні норми трудового законодавства.
Статтею 2 Кодексу законів про працю України (далі - Кодекс) передбачено, що одним із елементів, що гарантує право громадян на працю, є право на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державною мінімального розміру.
Згідно статті 95 Кодексу мінімальною заробітною платою є встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Відповідно до статті 96 Кодексу системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).
Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Відповідно до статті 3-1 Закону України “Про оплату праці” при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та надурочний час, роз'їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
Про особливості подання інформації про вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю
При доборі працівників на заброньовані робочі місця в рахунок квоти осіб з інвалідністю та користування при цьому послугами державної служби зайнятості, роботодавці подають до базового центру зайнятості форму звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)”. У другому розділі форми при цьому проставляється відмітка відносно категорії громадян - інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
При формулювання характеристик вакансії та вимог до претендента роботодавець має враховувати особливості застосування праці осіб з інвалідністю, передбачені трудовим законодавством, а саме:
щодо режиму роботи (пункт 4 розділу II “Коментарі до даних про вакансії” форми) – статтею 55 Кодексу законів про працю України передбачено, що робота особи з інвалідністю в нічний час допускається лише за його згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям;
пункт 5 “Характер виконуваної роботи” форми передбачає, у тому числі, можливість виконання роботи вдома;
за наявності шкідливих умов праці (пункт 6 форми) слід враховувати, що статтею 172 Кодексу законів про працю України передбачено, що працевлаштування особи з інвалідністю можливе виключно до медичних рекомендацій.
У пункті 3 форми при формулюванні завдань та обов’язків бажано більш детальне їх формулювання для врахування цього під час пропозиції особі з інвалідністю в центрі зайнятості вакансії та недопущення випадків надлишкових звернень осіб з інвалідністю до роботодавців. У пункті 7 форми також бажано зазначити соціальні послуги, які надаються працівникам та додатково можуть бути надані особам з інвалідністю.
